поплавок

ПОПЛАВО́К, вка́, ч.

1. Те саме, що поплаве́ць.

Я страшенно люблю читати, — казав я, — .. слідкуючи за поплавком закинутої вудки (Ю. Янов., II, 1958, 70);

В міру поїдання тваринами корму поплавок у годівниці опускається і відкриває при цьому кульовий клапан (Рад. Укр., 6.IV 1961, 1);

*У порівн. Він стрибнув у воду.. і так шубовснув, що вода стовпом метнулася вгору, а коли впала, — хлопець уже крутився на її поверхні, як поплавок (Кол., Терен.., 1959, 93).

2. Те саме, що поплави́ще.

Од кілка до кілка висіли разками здорові поплавки, що звуться галаганами, пороблені з легкого сухого дерева (Н.-Лев., II, 1956, 221).

3. Надутий повітрям прогумований мішок, який використовують як опору при швидкому наведенні мостів, лаштуванні поромів.

Сапери наводять міст на поплавках (Ю. Янов., IV, 1959, 75).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поплавок — поплаво́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. поплавок — -вка, ч. 1》 Те саме, що поплавець. 2》 Те саме, що поплавище. 3》 Надутий повітрям прогумований мішок, який використовують як опору при швидкому наведенні мостів, лаштуванні поромів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поплавок — Плавецька, ґалаґан, балберка, балберочка, див. бакен Словник чужослів Павло Штепа
  4. поплавок — ПОПЛАВО́К, вка́, ч. 1. Те саме, що поплаве́ць. Я страшенно люблю читати, – казав я, – .. слідкуючи за поплавком закинутої вудки (Ю. Яновський); В міру поїдання тваринами корму поплавок у годівниці опускається і відкриває при цьому кульовий клапан (з газ. Словник української мови у 20 томах
  5. поплавок — ПОПЛАВЕ́ЦЬ (легший від води предмет, що утримує гачок, сіть на належній глибині та сигналізує про клювання риби), ПОПЛАВО́К, ПОПЛАВИ́ЩЕ, ҐАЛАҐА́Н діал. (на великій рибальській сіті). Словник синонімів української мови