поплавок

ПОПЛАВЕ́ЦЬ (легший від води предмет, що утримує гачок, сіть на належній глибині та сигналізує про клювання риби), ПОПЛАВО́К, ПОПЛАВИ́ЩЕ, ҐАЛАҐА́Н діал. (на великій рибальській сіті). Утопив він оченята на поплавець і, ледве переводячи віддих, стежить, як рибка смикає (Г. Хоткевич); На передньому плані біля верби Любчик зосереджено дивиться на поплавок вудочки (Я. Баш); Два поплавища вказували рибалкам, чи не однесло хвилями їх знаряддя (З. Тулуб); Важка мережа тонула в воді, тільки зверху вискакували бульки та блищав довгий рядок здорових білих дерев'яних ґалаґанів, неначе разок намиста (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поплавок — поплаво́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. поплавок — -вка, ч. 1》 Те саме, що поплавець. 2》 Те саме, що поплавище. 3》 Надутий повітрям прогумований мішок, який використовують як опору при швидкому наведенні мостів, лаштуванні поромів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поплавок — Плавецька, ґалаґан, балберка, балберочка, див. бакен Словник чужослів Павло Штепа
  4. поплавок — ПОПЛАВО́К, вка́, ч. 1. Те саме, що поплаве́ць. Я страшенно люблю читати, – казав я, – .. слідкуючи за поплавком закинутої вудки (Ю. Яновський); В міру поїдання тваринами корму поплавок у годівниці опускається і відкриває при цьому кульовий клапан (з газ. Словник української мови у 20 томах
  5. поплавок — ПОПЛАВО́К, вка́, ч. 1. Те саме, що поплаве́ць. Я страшенно люблю читати, — казав я, — .. слідкуючи за поплавком закинутої вудки (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах