поплавище

ПОПЛАВЕ́ЦЬ (легший від води предмет, що утримує гачок, сіть на належній глибині та сигналізує про клювання риби), ПОПЛАВО́К, ПОПЛАВИ́ЩЕ, ҐАЛАҐА́Н діал. (на великій рибальській сіті). Утопив він оченята на поплавець і, ледве переводячи віддих, стежить, як рибка смикає (Г. Хоткевич); На передньому плані біля верби Любчик зосереджено дивиться на поплавок вудочки (Я. Баш); Два поплавища вказували рибалкам, чи не однесло хвилями їх знаряддя (З. Тулуб); Важка мережа тонула в воді, тільки зверху вискакували бульки та блищав довгий рядок здорових білих дерев'яних ґалаґанів, неначе разок намиста (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поплавище — поплави́ще іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. поплавище — -а, с. Прикріплений до дна предмет, що утримується на поверхні води і вказує на місцезнаходження рибальського знаряддя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поплавище — ПОПЛАВИ́ЩЕ, а, с. Прикріплений до дна предмет, що утримується на поверхні води і вказує на місцезнаходження рибальського знаряддя. Щоб затримати мотуз на глибині, до обох кінців прив'язували [рибалки] камені, а два поплавища вказували рибалкам, чи не однесло хвилями їх знаряддя (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  4. поплавище — ПОПЛАВИ́ЩЕ, а, с. Прикріплений до дна предмет, що утримується на поверхні води і вказує на місцезнаходження рибальського знаряддя. Словник української мови в 11 томах