1. Словник української мови в 11 томах

поплавище

ПОПЛАВИ́ЩЕ, а, с. Прикріплений до дна предмет, що утримується на поверхні води і вказує на місцезнаходження рибальського знаряддя.

Щоб затримати мотуз на глибині, до обох кінців прив’язували [рибалки] камені, а два поплавища вказували рибалкам, чи не однесло хвилями їх знаряддя (Тулуб, Людолови, I, 1957, 291).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поплавище — поплави́ще іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. поплавище — -а, с. Прикріплений до дна предмет, що утримується на поверхні води і вказує на місцезнаходження рибальського знаряддя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поплавище — ПОПЛАВИ́ЩЕ, а, с. Прикріплений до дна предмет, що утримується на поверхні води і вказує на місцезнаходження рибальського знаряддя. Щоб затримати мотуз на глибині, до обох кінців прив'язували [рибалки] камені, а два поплавища вказували рибалкам, чи не однесло хвилями їх знаряддя (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  4. поплавище — ПОПЛАВЕ́ЦЬ (легший від води предмет, що утримує гачок, сіть на належній глибині та сигналізує про клювання риби), ПОПЛАВО́К, ПОПЛАВИ́ЩЕ, ҐАЛАҐА́Н діал. (на великій рибальській сіті). Словник синонімів української мови