поплавець

ПОПЛАВЕ́ЦЬ (легший від води предмет, що утримує гачок, сіть на належній глибині та сигналізує про клювання риби), ПОПЛАВО́К, ПОПЛАВИ́ЩЕ, ҐАЛАҐА́Н діал. (на великій рибальській сіті). Утопив він оченята на поплавець і, ледве переводячи віддих, стежить, як рибка смикає (Г. Хоткевич); На передньому плані біля верби Любчик зосереджено дивиться на поплавок вудочки (Я. Баш); Два поплавища вказували рибалкам, чи не однесло хвилями їх знаряддя (З. Тулуб); Важка мережа тонула в воді, тільки зверху вискакували бульки та блищав довгий рядок здорових білих дерев'яних ґалаґанів, неначе разок намиста (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поплавець — поплаве́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. поплавець — -вця, ч. 1》 Прикріплений до ліски шматок якої-небудь речовини, легшої від води, що утримує гачок на належній глибині й сигналізує про клювання риби. 2》 Прикріплена до дна або до берега споруда чи предмет, що утримується на поверхні води. 3》 спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поплавець — ПОПЛАВЕ́ЦЬ, вця́, ч. 1. Прикріплений до ліски шматок якої-небудь речовини, легшої від води, що утримує гачок на належній глибині й сигналізує про клювання риби. Вода шумить! .. вода гуля! .. Словник української мови у 20 томах
  4. поплавець — Поплаве́ць, -вця́; -вці́, -вці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. поплавець — ПОПЛАВЕ́ЦЬ, вця́, ч. 1. Прикріплений до ліски шматок якої-небудь речовини, легшої від води, що утримує гачок на належній глибині й сигналізує про клювання риби. Вода шумить!.. вода гуля!.. Словник української мови в 11 томах
  6. поплавець — Поплавець, -вця́ м. Поплавокъ. На березі рибалка молоденький на поплавець глядить. Г.-Арт. (О. 1861. III. 118). Словник української мови Грінченка