1. Орфографічний словник української мови

поплавець

поплаве́ць

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поплавець — -вця, ч. 1》 Прикріплений до ліски шматок якої-небудь речовини, легшої від води, що утримує гачок на належній глибині й сигналізує про клювання риби. 2》 Прикріплена до дна або до берега споруда чи предмет, що утримується на поверхні води. 3》 спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поплавець — ПОПЛАВЕ́ЦЬ, вця́, ч. 1. Прикріплений до ліски шматок якої-небудь речовини, легшої від води, що утримує гачок на належній глибині й сигналізує про клювання риби. Вода шумить! .. вода гуля! .. Словник української мови у 20 томах
  3. поплавець — ПОПЛАВЕ́ЦЬ (легший від води предмет, що утримує гачок, сіть на належній глибині та сигналізує про клювання риби), ПОПЛАВО́К, ПОПЛАВИ́ЩЕ, ҐАЛАҐА́Н діал. (на великій рибальській сіті). Словник синонімів української мови
  4. поплавець — Поплаве́ць, -вця́; -вці́, -вці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. поплавець — ПОПЛАВЕ́ЦЬ, вця́, ч. 1. Прикріплений до ліски шматок якої-небудь речовини, легшої від води, що утримує гачок на належній глибині й сигналізує про клювання риби. Вода шумить!.. вода гуля!.. Словник української мови в 11 томах
  6. поплавець — Поплавець, -вця́ м. Поплавокъ. На березі рибалка молоденький на поплавець глядить. Г.-Арт. (О. 1861. III. 118). Словник української мови Грінченка