поранковість
ПОРАНКО́ВІСТЬ, вості, ж.
Абстр. ім. до поранко́вий.
Стежкою спускалися до ставка. Його мелодійний плескіт спокійно коливався і напливав на буйне зілля. Фіалкова поранковість пахла лугом і лепехою (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me