поранковість

ПОРАНКО́ВІСТЬ, вості, ж.

Абстр. ім. до поранко́вий.

Стежкою спускалися до ставка. Його мелодійний плескіт спокійно коливався і напливав на буйне зілля. Фіалкова поранковість пахла лугом і лепехою (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me