1. Словник української мови у 20 томах

порання

ПОРА́ННЯ, я, с., діал.

Рання, ранкова пора.

Лія слухала його мовчки, .. а обличчя її все горіло і розгоралося, як перед зіходом сонця на поранні тло ясного неба (С. Васильченко);

Довга кімната з вузькими прорізами загратованих вікон, крізь різнобарвні скельця яких майже не проникало досередини сіре голландське порання, була освітлена кількома лампами бра (П. Загребельний);

По стерні оддалік уже худоба пасеться. Ще тільки порання, прохолодно (Є. Гуцало).

ПО́РАННЯ, я, с.

Дія за знач. по́рати і по́ратися.

В хаті і надворі .. Скрізь порання: печуть, варять, Вимітають, миють... (Т. Шевченко);

Коли пішли з дому пан і панич, почалося щоденне порання (Панас Мирний);

Весна означала тут .. роботу на грядках, від якої ввечері не можна було випростати спину, виснажливе порання в кухні біля обідів для сапальників (Ірина Вільде);

Після порання Орисі все в хаті покращало, поніжнішало і набрало зовсім іншого вигляду: чорна, мов кузня, хата зробилася чистенькою світличкою (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порання — по́рання іменник середнього роду дія від: по́ратися пора́ння іменник середнього роду ранкова пора діал. Орфографічний словник української мови
  2. порання — I п`орання-я, с. Дія за знач. порати і поратися. II пор`ання-я, с., діал. Рання, ранкова пора. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порання — РА́НОК (частина доби після ночі), ПОРА́НОК розм., РА́ННЯ розм., ПОРА́ННЯ розм.; СВІТА́НОК, СВІТА́ННЯ, СВІТ розм., СВІТА́НЬ поет., РО́ЗСВІТ поет., РОЗСВІТА́ННЯ поет., РОЗСВІТА́НОК рідше, ПЕРЕДДЕ́НЬ рідше, ПЕРЕДДЕ́ННЯ рідше (пора доби перед сходом сонця). Словник синонімів української мови
  4. порання — ПО́РАННЯ, я, с. Дія за знач. по́рати і по́ратися. В хаті і надворі.. Скрізь порання: печуть, варять, Вимітають, миють… (Шевч., I, 1963, 316); Коли пішли з дому пан і панич, почалося щоденне порання (Мирний, III, 1954, 155); Весна означала тут.. Словник української мови в 11 томах
  5. порання — Порання, -ня с. = поранина. Скрізь порання: печуть, варять, вимітають, миють. Шевч. 151. Словник української мови Грінченка