порання
по́рання
іменник середнього роду
дія від: по́ратися
пора́ння
іменник середнього роду
ранкова пора
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- порання — I п`орання-я, с. Дія за знач. порати і поратися. II пор`ання-я, с., діал. Рання, ранкова пора. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порання — ПОРА́ННЯ, я, с., діал. Рання, ранкова пора. Лія слухала його мовчки, .. а обличчя її все горіло і розгоралося, як перед зіходом сонця на поранні тло ясного неба (С. Словник української мови у 20 томах
- порання — РА́НОК (частина доби після ночі), ПОРА́НОК розм., РА́ННЯ розм., ПОРА́ННЯ розм.; СВІТА́НОК, СВІТА́ННЯ, СВІТ розм., СВІТА́НЬ поет., РО́ЗСВІТ поет., РОЗСВІТА́ННЯ поет., РОЗСВІТА́НОК рідше, ПЕРЕДДЕ́НЬ рідше, ПЕРЕДДЕ́ННЯ рідше (пора доби перед сходом сонця). Словник синонімів української мови
- порання — ПО́РАННЯ, я, с. Дія за знач. по́рати і по́ратися. В хаті і надворі.. Скрізь порання: печуть, варять, Вимітають, миють… (Шевч., I, 1963, 316); Коли пішли з дому пан і панич, почалося щоденне порання (Мирний, III, 1954, 155); Весна означала тут.. Словник української мови в 11 томах
- порання — Порання, -ня с. = поранина. Скрізь порання: печуть, варять, вимітають, миють. Шевч. 151. Словник української мови Грінченка