1. Великий тлумачний словник сучасної мови

порання

I п`орання-я, с.

Дія за знач. порати і поратися.

II пор`ання-я, с., діал.

Рання, ранкова пора.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порання — по́рання іменник середнього роду дія від: по́ратися пора́ння іменник середнього роду ранкова пора діал. Орфографічний словник української мови
  2. порання — ПОРА́ННЯ, я, с., діал. Рання, ранкова пора. Лія слухала його мовчки, .. а обличчя її все горіло і розгоралося, як перед зіходом сонця на поранні тло ясного неба (С. Словник української мови у 20 томах
  3. порання — РА́НОК (частина доби після ночі), ПОРА́НОК розм., РА́ННЯ розм., ПОРА́ННЯ розм.; СВІТА́НОК, СВІТА́ННЯ, СВІТ розм., СВІТА́НЬ поет., РО́ЗСВІТ поет., РОЗСВІТА́ННЯ поет., РОЗСВІТА́НОК рідше, ПЕРЕДДЕ́НЬ рідше, ПЕРЕДДЕ́ННЯ рідше (пора доби перед сходом сонця). Словник синонімів української мови
  4. порання — ПО́РАННЯ, я, с. Дія за знач. по́рати і по́ратися. В хаті і надворі.. Скрізь порання: печуть, варять, Вимітають, миють… (Шевч., I, 1963, 316); Коли пішли з дому пан і панич, почалося щоденне порання (Мирний, III, 1954, 155); Весна означала тут.. Словник української мови в 11 томах
  5. порання — Порання, -ня с. = поранина. Скрізь порання: печуть, варять, вимітають, миють. Шевч. 151. Словник української мови Грінченка