порання
ПО́РАННЯ, я, с. Дія за знач. по́рати і по́ратися.
В хаті і надворі.. Скрізь порання: печуть, варять, Вимітають, миють… (Шевч., I, 1963, 316);
Коли пішли з дому пан і панич, почалося щоденне порання (Мирний, III, 1954, 155);
Весна означала тут.. роботу на грядках, від якої ввечері не можна було випростати спину, виснажливе порання в кухні біля обідів для сапальників (Вільде, Сестри.., 1958, 11);
Після порання Орисі все в хаті покращало, поніжнішало і набрало зовсім іншого вигляду: чорна, мов кузня, хата зробилася чистенькою світличкою (Тют., Вир, 1964, 263).
ПОРА́ННЯ, я, с., діал. Рання, ранкова пора.
Лія слухала його мовчки,.. а обличчя її все горіло і розгоралося, як перед зіходом сонця на поранні тло ясного неба (Вас., II, 1959, 14);
Довга кімната з вузькими прорізами загратованих вікон, крізь різнобарвні скельця яких майже не проникало досередини сіре голландське порання, була освітлена кількома лампами бра (Загреб., Європа 45, 1959, 296);
По стерні оддалік уже худоба пасеться. Ще тільки порання, прохолодно (Гуц., Скупана.., 1965, 258).
Значення в інших словниках
- порання — по́рання іменник середнього роду дія від: по́ратися пора́ння іменник середнього роду ранкова пора діал. Орфографічний словник української мови
- порання — I п`орання-я, с. Дія за знач. порати і поратися. II пор`ання-я, с., діал. Рання, ранкова пора. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порання — ПОРА́ННЯ, я, с., діал. Рання, ранкова пора. Лія слухала його мовчки, .. а обличчя її все горіло і розгоралося, як перед зіходом сонця на поранні тло ясного неба (С. Словник української мови у 20 томах
- порання — РА́НОК (частина доби після ночі), ПОРА́НОК розм., РА́ННЯ розм., ПОРА́ННЯ розм.; СВІТА́НОК, СВІТА́ННЯ, СВІТ розм., СВІТА́НЬ поет., РО́ЗСВІТ поет., РОЗСВІТА́ННЯ поет., РОЗСВІТА́НОК рідше, ПЕРЕДДЕ́НЬ рідше, ПЕРЕДДЕ́ННЯ рідше (пора доби перед сходом сонця). Словник синонімів української мови
- порання — Порання, -ня с. = поранина. Скрізь порання: печуть, варять, вимітають, миють. Шевч. 151. Словник української мови Грінченка