1. Словник української мови у 20 томах

поривчасто

ПОРИ́ВЧАСТО.

Присл. до пори́вчастий 1–3.

Червона краска грала на її щоках, .. серце підкидалося в грудях, а груди поривчасто дихали (Панас Мирний);

– Що тобі, Настусю? Тобі погано? – Вона не відповіла, лише поривчасто обняла брата, припала до його грудей і заридала голосно, не стримуючись (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поривчасто — пори́вчасто прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. поривчасто — Присл. до поривчастий 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поривчасто — ШВИ́ДКО (з великою швидкістю), СТРІ́МКО, СТРІМЛИ́ВО, СКО́РО, ХУ́ТКО, БИ́СТРО, ПРУ́ДКО, ШПА́РКО, ГІ́НКО, МЕРЩІ́Й, СТРІЛО́Ю, ВИ́ХОРЕМ, ВИ́ХОРЦЕ́М, ПОРИ́ВНО підсил., ПОРИ́ВЧАСТО підсил., НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО) підсил., ШАЛЕ́НО підсил. Словник синонімів української мови
  4. поривчасто — ПОРИ́ВЧАСТО. Присл. до пори́вчастий 1-3. Наставав вечір, ішов дощ, з півночі поривчасто дув вітер (Горький, Опов., перекл. Хуторяна, 1948, 58); Червона краска грала на її щоках, .. Словник української мови в 11 томах