1. Словник української мови в 11 томах

поривчасто

ПОРИ́ВЧАСТО. Присл. до пори́вчастий 1-3.

Наставав вечір, ішов дощ, з півночі поривчасто дув вітер (Горький, Опов., перекл. Хуторяна, 1948, 58);

Червона краска грала на її щоках, ..серце підкидалося в грудях, а груди поривчасто дихали (Мирний, І, 1949, 408);

— Що тобі, Настусю? Тобі погано? — Вона не відповіла, лише поривчасто обняла брата, припала до його грудей і заридала голосно, не стримуючись (Л. Укр., III, 1952, 590).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поривчасто — пори́вчасто прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. поривчасто — Присл. до поривчастий 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поривчасто — ПОРИ́ВЧАСТО. Присл. до пори́вчастий 1–3. Червона краска грала на її щоках, .. серце підкидалося в грудях, а груди поривчасто дихали (Панас Мирний); – Що тобі, Настусю? Тобі погано?... Словник української мови у 20 томах
  4. поривчасто — ШВИ́ДКО (з великою швидкістю), СТРІ́МКО, СТРІМЛИ́ВО, СКО́РО, ХУ́ТКО, БИ́СТРО, ПРУ́ДКО, ШПА́РКО, ГІ́НКО, МЕРЩІ́Й, СТРІЛО́Ю, ВИ́ХОРЕМ, ВИ́ХОРЦЕ́М, ПОРИ́ВНО підсил., ПОРИ́ВЧАСТО підсил., НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО) підсил., ШАЛЕ́НО підсил. Словник синонімів української мови