порочність
ПОРО́ЧНІСТЬ, ності, ж.
Якість за знач. поро́чний.
Коли в ранній творчості Шевченко критикував окремі пороки тодішнього суспільства, то в поемі “Сон” він викриває порочність усієї кріпосницько-самодержавної системи (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- порочність — поро́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- порочність — -ності, ж. Властивість за знач. порочний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порочність — див. порок Словник чужослів Павло Штепа
- порочність — ПОРО́ЧНІСТЬ, ності, ж. Якість за знач. поро́чний. Реакційне буржуазне мистецтво намагається нав’язати думку про одвічну порочність людини (Рад. Словник української мови в 11 томах