1. Словник української мови в 11 томах

порочність

ПОРО́ЧНІСТЬ, ності, ж. Якість за знач. поро́чний.

Реакційне буржуазне мистецтво намагається нав’язати думку про одвічну порочність людини (Рад. літ-во, 11, 1971, 5);

Коли в ранній творчості Шевченко критикував окремі пороки тодішнього суспільства, то в поемі «Сон» він викриває порочність усієї кріпосницько-самодержавної системи (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 159).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порочність — поро́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. порочність — -ності, ж. Властивість за знач. порочний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порочність — див. порок Словник чужослів Павло Штепа
  4. порочність — ПОРО́ЧНІСТЬ, ності, ж. Якість за знач. поро́чний. Коли в ранній творчості Шевченко критикував окремі пороки тодішнього суспільства, то в поемі “Сон” він викриває порочність усієї кріпосницько-самодержавної системи (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах