пороша
ПОРО́ША, і, ж. Пухкий сніг, перев. перший або який щойно випав.
Старший староста і каже: — ..Раз, дома, у нашій землі, випала пороша… (Кв.-Осн., II, 1956, 56);
За вікнами свистів і сипав сніговою порошею в шибки вітер (Шиян, Баланда, 1957, 18);
*Образно. На травах від яблунь рожева пороша (Воронько, Славен мир, 1950, 116);
Був П’ятаков рудуватий з порошею сивизни (Смолич, Мир.., 1958, 317);
*У порівн. Далекий зоряний цвіт сіється і сіється порошею на засніжене село (Стельмах, І, 1962, 274).
Водяна́ поро́ша, рідко — мжичка, мряка.
З неба сіяла набридлива водяна пороша, бурхливий вітер боляче сік в обличчя мокрими віхтями (Гур., Наша молодість, 1949, 242).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пороша — поро́ша іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- пороша — див. СНІГ Словник синонімів Караванського
- пороша — -і, ж. Пухкий сніг, перев. перший або який щойно випав. Водяна пороша рідко — мжичка, мряка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пороша — ПОРО́ША, і, ж. Пухкий сніг, перев. перший або який щойно випав. Старший староста і каже: – .. Раз, дома, у нашій землі, випала пороша... (Г. Квітка-Основ'яненко); За вікнами свистів і сипав сніговою порошею в шибки вітер (А. Шиян); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- пороша — СНІГ (атмосферні опади у вигляді білих кристаликів), СНІГОПА́Д, ПОРО́ША, КРУПА́, КРУПИ́. А ми над озером сиділи... Читав Тадейович якраз, І плач гусей осиротілий, І сніг раптовий вразив нас (М. Словник синонімів української мови
- пороша — Поро́ша, -ші, -шею; -ро́ші, -ро́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)