поручевий
ПОРУЧЕ́ВИЙ, а, е, заст.
Який має поруччя, поручні.
Коло її [материної] постелі в ногах сиділа в поручевім кріслі Маня (О. Кобилянська).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
ПОРУЧЕ́ВИЙ, а, е, заст.
Який має поруччя, поручні.
Коло її [материної] постелі в ногах сиділа в поручевім кріслі Маня (О. Кобилянська).