посвячуватися
ПОСВЯ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПОСВЯТИ́ТИСЯ, ячу́ся, я́тишся, док.
1. рел.-церк., заст. Ставати освяченим.
2. Приймаючи обряд висвячення, одержувати духовне звання; висвячуватися.
На те піп посвятився, щоб по церкві крутився (Номис);
– То щоб святе письмо учити Дозволено учителям Не тим, що в попи посвятитись Засягли права, а усім (Панас Мирний).
3. тільки недок. Пас. до посвя́чувати 1–4.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посвячуватися — посвя́чуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- посвячуватися — -уюся, -уєшся, недок., посвятитися, -ячуся, -ятишся, док. 1》 церк., заст. Ставати освяченим. 2》 Приймаючи обряд висвячення, одержувати духовне звання; висвячуватися. 3》 тільки недок. Пас. до посвячувати 1-4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- посвячуватися — ПОСВЯ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПОСВЯТИ́ТИСЯ, ячу́ся, я́тишся, док. 1. церк., заст. Ставати освяченим. 2. Приймаючи обряд висвячення, одержувати духовне звання; висвячуватися. Словник української мови в 11 томах