1. Словник української мови у 20 томах

посвідчувачка

ПОСВІ́ДЧУВАЧКА, и, ж., юр.

Жін. до посві́дчувач.

Посвідчувачка сказала, що він [Зносек] прийшов сюди з закривавленою головою просити допомоги (з легенди).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посвідчувачка — посві́дчувачка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. посвідчувачка — -и, юр. Жін. до посвідувач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посвідчувачка — ПОСВІ́ДЧУВАЧКА, и, ж., юр. Жін. до посві́дчувач. Словник української мови в 11 томах