посолити

ПОСОЛИ́ТИ, солю́, со́лиш, док., що.

1. Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку.

Явдоха борщ варила, Та, щоб смачніший був, – аж тричі посолила (Л. Боровиковський);

Йому хотілось їсти. Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (М. Коцюбинський);

У південних областях України недостиглі кукурудзяні качани варять і, трохи посоливши, їдять соковиті, смачні зерна (з наук.-попул. літ.);

// Надати солоного присмаку чому-небудь.

Кілька крапель солі посолили купіль (Ю. Яновський);

Піт великими краплинами виступав на обличчя, посолив зашерхлі губи і теплою росою падав на землю (М. Стельмах).

2. що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити.

– Не журись, Чіпко, – каже, радіючи, Мотря. – Тепер буде своє жито, й своя пшениця .. А к Різдву загодуємо свиню... Сало продамо, м'ясо посолимо (Панас Мирний);

[Марфуша:] От кавунів ніхто так не посолить, як ви! (М. Кропивницький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посолити — посоли́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. посолити — -солю, -солиш, док., перех. 1》 Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. || Надати солоного присмаку чому-небудь. 2》 що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посолити — ПОСОЛИ́ТИ, солю́, со́лиш, док., перех. 1. Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. Явдоха борщ варила, Та, щоб смачніший був, — аж тричі посолила (Бор., Тв., 1957, 150); Йому хотілось їсти. Словник української мови в 11 томах
  4. посолити — Посоли́ти, -лю́, -лиш гл. Посолить. Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль — посолила. Чуб. V. 1165. Словник української мови Грінченка