посолити

ПОСОЛИ́ТИ, солю́, со́лиш, док., перех.

1. Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку.

Явдоха борщ варила, Та, щоб смачніший був, — аж тричі посолила (Бор., Тв., 1957, 150);

Йому хотілось їсти. Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Коцюб., І, 1955, 28);

У південних областях України недостиглі кукурудзяні качани варять і, трохи посоливши, їдять соковиті, смачні зерна (Наука.., 7, 1955, 17);

// Надати солоного присмаку чому-небудь.

Кілька крапель солі посолили купіль (Ю. Янов., II, 1958, 81);

Піт великими краплинами виступав на обличчя, посолив зашерхлі губи і теплою росою падав на землю (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 723).

2. що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити.

— Не журись, Чіпко, — каже, радіючи, Мотря. — Тепер буде своє жито, й своя пшениця ..А к різдву загодуємо свиню… Сало продамо, м’ясо посолимо (Мирний, І, 1949, 155);

[Марфуша:] От кавунів ніхто так не посолить, як ви! (Кроп., II, 1958, 336).