посправляти
ПОСПРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що, розм.
1. Справити, придбати багато чого-небудь, перев. з одежі (також про багатьох).
Заробила собі доволі грошей, посправляла одежину (І. Нечуй-Левицький);
На Покрову знов посправляю їм [хлопцям] сорочки (З. Тулуб);
Посправляв [Михайлик] і для матінки, що їй було потрібне, все добре та гарне (О. Ільченко).
2. Полагодити все або багато чогось.
Два дні трудилися щосили, З зорі, як кажуть, до зорі! І дров із лісу навозили, І посправляли димарі... (С. Воскрекасенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посправляти — посправля́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- посправляти — -яю, -яєш, док., перех., розм. 1》 Справити, придбати багато чого-небудь, перев. з одежі (також про багатьох). 2》 Полагодити все чи багато чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посправляти — ПОСПРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех., розм. 1. Справити, придбати багато чого-небудь, перев. з одежі (також про багатьох). Заробила собі доволі грошей, посправляла одежину (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- посправляти — Посправля́ти, -ля́ю, -єш гл. То-же, что и справити, но во множествѣ. Посправляв собі й дітям одежу. Драг. 149. По три, по два стариї кайдани посправляв. Макс. Словник української мови Грінченка