поспіль

ПО́СПІЛЬ, присл.

1. Один за одним (у часі); вряд, підряд.

На цьому тижні є два дні поспіль святочних (Л. Яновська);

Нікому не зупинити блискавиць, нічим не відвернути оті високі, летючі, вогнисто-червоні траси “катюш”! Мчать поспіль, нестримно, навально, мовби сама доля спрямовує їх по небу зі сходу на захід, посилаючи народам Європи радісних червоних своїх буревісників: визволення близьке! (О. Гончар);

Хлопець вільно підіймав якірець п'ятнадцять разів поспіль (О. Донченко);

// Рік у рік, день у день і т. ін.

– Чи жива наша зозулечка, а чи присвятилася бідна голівонька? – запитала увіходячи та бабуся, що вже двадцять років поспіль на богомілля ходить (Л. Яновська);

Дощ, негода, багнюка, а він ходить з світання до смеркання біля плуга .. І так поспіль місяців зо два день при дні, з ранку до вечора (С. Добровольський);

// Безперервно, весь час протягом якогось періоду.

Дощі поспіль йдуть (Номис).

2. Не минаючи жодного місця; суцільно.

Він міряє землю не поспіль, а по урочищах, тримаючи в пам'яті усі кроки довжини і ширини (М. Стельмах);

// Скрізь, по всіх місцях.

Якби не ставили на Дніпрі гідроелектростанцій, давно вже б поспіль вкрився піщаними перекатами (М. Чабанівський);

Непомітно на пагорбах, на схилах, біля ярів, поспіль в усьому лісі зайняв свої позиції жовтень (М. Рудь);

// Усі (усе) чисто, без жодних винятків.

Часто відвідуючи футбол, мої товариші стали поспіль уболівальниками (з газ.);

Хрести були прості, поспіль дерев'яні (О. Довженко);

// Цілком, повністю.

Гостійці [гості] своїй я сказувала [розповідала] те, об чім вона питала мене, що вже нас не зовсім, справді, ведмеді з'їли, не поспіль вже нас, справді, й простота посягає... (Марко Вовчок).

3. Разом, укупі.

Бувай же здоров, пане господарю! З своєю милою господинкою, зо всею поспіль челядочкою (Сл. Б. Грінченка);

В холодку, під крислатими горіхами волоськими, полягли розвідачі поспіль з робітниками та серед веселої балачки снідають, чим хто мав (М. Коцюбинський);

Кожен робить своє, щось маленьке і скромне, але знає, що поспіль працюють інші (О. Гуреїв).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поспіль — по́спіль прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. поспіль — пр., один за одним, вряд, підряд, безперервно; суцільно, повсюди, д. заспіль; (усі) ІД. усі чисто, усі без винятку; цілком, повністю; разом, укупі. Словник синонімів Караванського
  3. поспіль — див. гуртом; зовсім Словник синонімів Вусика
  4. поспіль — присл. 1》 Один за одним (у часі); вряд, підряд. || Рік у рік, день у день і т. ін. || Безперервно, весь час протягом якогось періоду. 2》 Не минаючи жодного місця; суцільно. || Скрізь, по всіх місцях. || Усі (усе) чисто, без жодних винятків. || Цілком, повністю. 3》 Разом, укупі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. поспіль — ПІДРЯ́Д (один за одним; без перерви); ПО́СПІЛЬ, ПОСЛІДО́ВНО, УРЯ́Д (ВРЯД), ЗРЯ́ДУ розм., ПО́КОТОМ розм., О́БРЯДНО діал., ПО́МІЖ діал. Шукала (Маруся) сухих дров, але мало знаходила: трафилося підряд кілька дощистих днів (Г. Словник синонімів української мови
  6. поспіль — По́спіль, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. поспіль — ПО́СПІЛЬ, присл. 1. Один за одним (у часі); вряд, підряд. На цьому тижні є два дні поспіль святочних (Л. Янов., І, 1959, 432); Нікому не зупинити блискавиць, нічим не відвернути оті високі, летючі, вогнисто-червоні траси «катюш»!... Словник української мови в 11 томах
  8. поспіль — По́спіль нар. 1) Подрядъ; непрерывно. У мене було семеро дочок поспіль. Славяносерб. у. Поспіль два роки. Н. Вол. у. Дощі поспіль ідуть. Було мене Отченашу вчить, Богородиці, так було поспіль і прокажу, не мину й слова. Г. Барв. 356. 2) Вмѣстѣ, вообще. Словник української мови Грінченка