поставник
ПОСТАВНИ́К, а́, ч.
1. церк. Великий церковний свічник; ставник.
Двір [панський] палав. Горіли вже й стрункі тополі, гейби свічки на поставниках в церкві (Мирослав Ірчан).
2. заст. Велика свіча.
Над о. Гервасієм вже правило аж чотири попи, всі в чорних ризах; в головах йому поставник горів (А. Свидницький);
Отець його підійшов напотемки к одній зовсім чорній стіні і засвітив дві грубії, давнії свічі, звані поставниками (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поставник — поставни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- поставник — Свічник на велику кількість свічок, що його розташовують перед намісними іконами; кандило Словник церковно-обрядової термінології
- поставник — -а, ч. 1》 церк. Великий церковний свічник; ставник. 2》 заст. Велика свіча. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поставник — СВІЧНИ́К (підставка для свічки, свічок), ПІДСВІ́ЧНИК, СТАВНИ́К церк., ПОСТАВНИ́К церк., СВІ́ТОЧ заст., СТА́ВЕЦЬ заст., ШАНДА́Л заст.; КАНДЕЛЯ́БР (для кількох свічок або електроламп). У гроті були поставлені свічники й запалені свічки (Л. Словник синонімів української мови
- поставник — ПОСТАВНИ́К, а́, ч. 1. церк. Великий церковний свічник; ставник. Двір [панський] палав. Горіли вже й стрункі тополі, гейби свічки на поставниках в церкві (Ірчан, II, 1958, 90). 2. заст. Велика свіча. Над... Словник української мови в 11 томах
- поставник — Поставник, -ка м. = ставник. Камен. у. Шух. І. 270. Поставник горів. Св. Л. 109. Словник української мови Грінченка