поставник

Значення в інших словниках

1. поставник — поставни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. поставник — Свічник на велику кількість свічок, що його розташовують перед намісними іконами; кандило Словник церковно-обрядової термінології
3. поставник — ПОСТАВНИ́К, а́, ч. 1. церк. Великий церковний свічник; ставник. Двір [панський] палав. Горіли вже й стрункі тополі, гейби свічки на поставниках в церкві (Мирослав Ірчан). 2. заст. Велика свіча. Над... Словник української мови у 20 томах
4. поставник — СВІЧНИ́К (підставка для свічки, свічок), ПІДСВІ́ЧНИК, СТАВНИ́К церк., ПОСТАВНИ́К церк., СВІ́ТОЧ заст., СТА́ВЕЦЬ заст., ШАНДА́Л заст.; КАНДЕЛЯ́БР (для кількох свічок або електроламп). У гроті були поставлені свічники й запалені свічки (Л. Словник синонімів української мови
5. поставник — ПОСТАВНИ́К, а́, ч. 1. церк. Великий церковний свічник; ставник. Двір [панський] палав. Горіли вже й стрункі тополі, гейби свічки на поставниках в церкві (Ірчан, II, 1958, 90). 2. заст. Велика свіча. Над... Словник української мови в 11 томах
6. поставник — Поставник, -ка м. = ставник. Камен. у. Шух. І. 270. Поставник горів. Св. Л. 109. Словник української мови Грінченка