1. Словник української мови в 11 томах

поставник

ПОСТАВНИ́К, а́, ч.

1. церк. Великий церковний свічник; ставник.

Двір [панський] палав. Горіли вже й стрункі тополі, гейби свічки на поставниках в церкві (Ірчан, II, 1958, 90).

2. заст. Велика свіча.

Над о. Гервасієм вже правило аж чотири попи, всі в чорних ризах; в головах йому поставник горів (Свидн., Люборацькі, 1955, 77);

Отець його підійшов напотемки к одній зовсім чорній стіні і засвітив дві грубії, давнії свічі, звані поставниками (Фр., VIII, 1952, 155).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поставник — поставни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. поставник — Свічник на велику кількість свічок, що його розташовують перед намісними іконами; кандило Словник церковно-обрядової термінології
  3. поставник — -а, ч. 1》 церк. Великий церковний свічник; ставник. 2》 заст. Велика свіча. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поставник — ПОСТАВНИ́К, а́, ч. 1. церк. Великий церковний свічник; ставник. Двір [панський] палав. Горіли вже й стрункі тополі, гейби свічки на поставниках в церкві (Мирослав Ірчан). 2. заст. Велика свіча. Над... Словник української мови у 20 томах
  5. поставник — СВІЧНИ́К (підставка для свічки, свічок), ПІДСВІ́ЧНИК, СТАВНИ́К церк., ПОСТАВНИ́К церк., СВІ́ТОЧ заст., СТА́ВЕЦЬ заст., ШАНДА́Л заст.; КАНДЕЛЯ́БР (для кількох свічок або електроламп). У гроті були поставлені свічники й запалені свічки (Л. Словник синонімів української мови
  6. поставник — Поставник, -ка м. = ставник. Камен. у. Шух. І. 270. Поставник горів. Св. Л. 109. Словник української мови Грінченка