потовктися
ПОТОВКТИ́СЯ, вчу́ся, вче́шся, док.
1. Побитися, пошкодитися, розбитися (про все або багато чогось).
Ті груші побились, потовклись та напустили такого соку, що лист твій та .. книжки як душенина упріли в тому сокові (М. Коцюбинський);
Микита спокійно й діловито вкладав речі у віз, дбаючи тільки за одно: щоб не загубилось або не потовклось у дорозі (С. Васильченко).
2. розм. Побитися, зазнати пошкоджень у багатьох місцях (про людей).
Стефко на лоб на шию кинувся вниз по стрімкій стіні яру. Потовкся порядно, подряпав собі лице об якесь колюче зілля (І. Франко).
3. розм. Потоптатися або покачатися на чому-небудь, на якомусь місці.
Прокинувшись вранці, Василько знов розігнався з печі, щоб потовктись на соломі (О. Гончар).
4. розм. Товктися (у 5 знач.), вештатися десь якийсь час.
– Вертаймось, діду, додому .. – Потовчемось, Петре, ще трохи (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- потовктися — потовкти́ся дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- потовктися — -вчуся, -вчешся, док. 1》 Побитися, пошкодитися, розбитися (про все чи багато чогось). 2》 розм. Побитися, зазнати пошкоджень у багатьох місцях (про людей). 3》 розм. Потоптатися або покачатися на чому-небудь, на якомусь місці. 4》 розм. Товктися (у 5 знач.), вештатися десь якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потовктися — потовкти́ся 1. розбитися (про річ)(м, ср, ст) 2. зазнати численних ушкоджень; побитися, сильно вдаритися (про людину)(м, ср, ст): Тиждень тому послизнулася на леді, впала і так сильно потовклася, що ще й дотепер маю синці, і так мене все болить (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- потовктися — ПОТОВКТИ́СЯ, вчу́ся, вче́шся, док. 1. Побитися, пошкодитися, розбитися (про все або багато чогось). Ті груші побились, потовклись та напустили такого соку, що лист твій та.. книжки як душенина упріли в тому сокові (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- потовктися — Потовктися, -чуся, -че́шся гл. 1) Потолочься, побиться. Потовчуться дорогою всі горшки, миски, макітри. Левиц. І. 208. 2) Потолочься нѣкоторое время. Словник української мови Грінченка