потопляти
ПОТОПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., рідко, ПОТОПИ́ТИ, топлю́, то́пиш; мн. пото́плять; док., кого, що.
Губити, позбавляти життя (живі істоти), знищувати (предмети), занурюючи їх у воду, спускаючи на дно; топити.
– А як ти... а за що... твою жінку потопляти? .. хіба ж вона волшебствує [чаклує]? (Г. Квітка-Основ'яненко);
Тільки що розказали брати, як старша сестра хотіла їх потопить, коли дивляться – підпливає цареве військо (О. Стороженко);
Козаки .. звеліли потопити усі порони, щоб Єремії не було на чому перевезти своє військо (І. Нечуй-Левицький);
// безос.
Водою чорт зна як крутило, Що трохи всіх не потопило, Вертілись човни, мов дурні (І. Котляревський);
// Затопляти, заливати (про воду); вкривати водою.
Волго, Волго! У повідь, весною, Ти не так потопляєш поля, Як тією людською сльозою Напилася вже наша земля! (М. Старицький);
На волі я й гори потоплю (прислів'я);
– Вода бігуча, вода котюча, вода йорданська береги потопила (Г. Хоткевич);
* Образно. В яких гаях? В яких ярах, В яких незнаємих вертепах Ти заховаєшся од спеки Огнепалимої тії, Що серце без огню розтопить І без води прорве, потопить Святії думоньки твої? (Т. Шевченко).
◇ (1) Потопи́ти в кро́ві – те саме, що Втопи́ти в крові́ (див. втопи́ти).
Справді, не могло бути спокою на серці, коли фашисти потопили в крові свободу в Іспанії (Н. Рибак).
Значення в інших словниках
- потопляти — потопля́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- потопляти — -яю, -яєш, недок., рідко, потопити, -топлю, -топиш; мн. потоплять; док., перех. Губити, позбавляти життя (живі істоти), знищувати (предмети), занурюючи їх у воду, спускаючи на дно; топити. || безос. || Затопляти, заливати (про воду); вкривати водою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потопляти — I. ЗАТО́ПЛЮВАТИ (покривати водою якийсь простір, поверхню чого-небудь — перев. під час повені, зливи), ЗАТОПЛЯ́ТИ, ЗАЛИВА́ТИ, НАВОДНЯ́ТИ, НАВО́ДНЮВАТИ, ПОЙМА́ТИ, ПОНІМА́ТИ розм., ПОТОПЛЯ́ТИ рідше; ПІДТО́ПЛЮВАТИ, ПІДТОПЛЯ́ТИ (знизу або частково). — Док. Словник синонімів української мови
- потопляти — ПОТОПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., рідко, ПОТОПИ́ТИ, топлю́, то́пиш; мн. пото́плять; док., перех. Губити, позбавляти життя (живі істоти), знищувати (предмети), занурюючи їх у воду, спускаючи на дно; топити. — А як ти… а за що… твою жінку потопляти?.. Словник української мови в 11 томах