потопляти
I. ЗАТО́ПЛЮВАТИ (покривати водою якийсь простір, поверхню чого-небудь — перев. під час повені, зливи), ЗАТОПЛЯ́ТИ, ЗАЛИВА́ТИ, НАВОДНЯ́ТИ, НАВО́ДНЮВАТИ, ПОЙМА́ТИ, ПОНІМА́ТИ розм., ПОТОПЛЯ́ТИ рідше; ПІДТО́ПЛЮВАТИ, ПІДТОПЛЯ́ТИ (знизу або частково). — Док.: затопи́ти, зали́ти, залля́ти рідше наводни́ти, пойня́ти, потопи́ти, підтопи́ти. В деякі весни Псьол, вийшовши з берегів, затоплює всю понизову частину села (О. Гончар); Дніпро виходить з берегів І залива луги (Л. Дмитерко); Розлилася вода, пойняла береги (П. Грабовський); — Вода бігуча, вода котюча.. береги потопила (Г. Хоткевич).
III. ТОПИ́ТИ (занурюючи в воду, змушувати опускатися, падати на дно), ЗАТО́ПЛЮВАТИ, ПОТОПЛЯ́ТИ розм. — Док.: потопи́ти, затопи́ти. — Чи правда, що повезете в океан водневу бомбу топити? (О. Гончар): Тільки що розказали брати, як старша сестра хотіла їх потопить, коли дивляться — підпливає цареве військо (О. Стороженко); — Я пропоную при виході з гавані... затопити бодай деякі з цих транспортів (Ю. Смолич).
Значення в інших словниках
- потопляти — потопля́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- потопляти — -яю, -яєш, недок., рідко, потопити, -топлю, -топиш; мн. потоплять; док., перех. Губити, позбавляти життя (живі істоти), знищувати (предмети), занурюючи їх у воду, спускаючи на дно; топити. || безос. || Затопляти, заливати (про воду); вкривати водою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потопляти — ПОТОПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., рідко, ПОТОПИ́ТИ, топлю́, то́пиш; мн. пото́плять; док., кого, що. Губити, позбавляти життя (живі істоти), знищувати (предмети), занурюючи їх у воду, спускаючи на дно; топити. – А як ти... а за що... твою жінку потопляти? .. Словник української мови у 20 томах
- потопляти — ПОТОПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., рідко, ПОТОПИ́ТИ, топлю́, то́пиш; мн. пото́плять; док., перех. Губити, позбавляти життя (живі істоти), знищувати (предмети), занурюючи їх у воду, спускаючи на дно; топити. — А як ти… а за що… твою жінку потопляти?.. Словник української мови в 11 томах