потрава

ПОТРА́ВА, и, ж.

1. Псування, знищення посівів, трав тваринами; спаш.

– Тепер усе купи, про все сам старайся, клопочись, думай, гадай: подушне плати... штрахи [штрафи] за потраву плати... (Грицько Григоренко);

Граф Бобринський... докладно спинився на огляді тривожних явищ у країні .. По селах взагалі коїлося чорт батька зна що: потрава поміщицьких пасовиськ, порубка державних лісів, страйки по панських економіях (Ю. Смолич).

2. заст. Те саме, що стра́ва 1.

Тут їли рознії [різні] потрави, І все з полив'яних мисок (І. Котляревський);

Весело сідав [пан Андрій] за стіл, заставлений простими потравами: капуста кисла з вудженим салом, горох із салом же, каша пшоняна (Г. Хоткевич);

Отава поколупався виделкою в якійсь там потраві, надпив трохи чаю і вийшов з їдальні (П. Загребельний);

// рідко. Взагалі їжа, корм.

– Може, неправильно шукати і пристосовувати потрави для організму, може навпаки – організм тварини треба пристосувати до першої-ліпшої потрави (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потрава — потра́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. потрава — Страва, їжа, (худобі) корм; (худобою) ЗАП. спаш. Словник синонімів Караванського
  3. потрава — див. їда Словник синонімів Вусика
  4. потрава — -и, ж. 1》 Псування, знищення посівів, трав тваринами; спаш. 2》 розм. Те саме, що страва 1). || рідко. Взагалі їжа, корм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. потрава — Їжа, харч, страва, блюдо Словник застарілих та маловживаних слів
  6. потрава — Ї́ЖА (те, що їдять люди, тварини), ЇДА́ розм., ПОЖИ́ВА розм., ПОЖИ́ВОК розм., ПОКО́РМ розм., СПОЖИ́ВА розм., ПОТРА́ВА рідше, СПОЖИ́ВОК рідше, СПОЖИ́ТОК рідко, ЇСТВО́ заст., ЇДЛО́ діал., З'Ї́ЖА діал., ПОЖИ́ТОК діал.; СТРА́ВА, ЇСТІВНЕ́, ЗАЖИ́ВОК заст. Словник синонімів української мови
  7. потрава — ПОТРА́ВА, и, ж. 1. Псування, знищення посівів, трав тваринами; спаш. — Тепер усе купи, про все сам старайся, клопочись, думай, гадай: подушне плати… штрахи [штрафи] за потраву плати… (Григ., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  8. потрава — Потрава, -ви ж. Кушанье, блюдо. Ном. № 5171. Ріжуть на потраву птицю або й порося. Стор. МПр. 30. Тут їли різнії потрави і все з полив'яних мисок. Котл. Ен. І. 18. Словник української мови Грінченка