потішання
ПОТІША́ННЯ, я, с., рідко.
1. Дія за знач. потіша́ти.
Професор його втішав і заспокоював, не передчуваючи, що колись доведеться іще й йому в Володимира прохати собі такого самого потішання (А. Кримський);
Щоб якось хоч трохи розраяти подругу, в запалі потішання ненароком і про своє горе призналася [Надія] (Яків Баш).
2. Те саме, що поті́ха 2.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потішання — потіша́ння іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
- потішання — -я, с., рідко. 1》 Дія за знач. потішати. 2》 Те саме, що потіха 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- потішання — ПОТІША́ННЯ, я, с., рідко. 1. Дія за знач. потіша́ти. Професор його втішав і заспокоював, не передчуваючи, що колись доведеться іще й йому в Володимира прохати собі такого самого потішання (Крим. Словник української мови в 11 томах