походжено
ПОХО́ДЖЕНО, безос. пред.
Хто-небудь походив десь, по чомусь.
Походжено та поброджено Вороними кіньми. То ж ходила, побродила Журавочка з дітьми (з народної пісні);
Удень люди побачили, що по городах походжено, і ходило щось чуже (Б. Грінченко);
Немало тут походжено до лісу, Де висне стиглий, точений горіх (А. Малишко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- походжено — похо́джено присудкове слово незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- походжено — безос. присудк. сл. Хто-небудь походив десь, по чомусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- походжено — ПОХО́ДЖЕНО, безос. присудк. сл. Хто-небудь походив десь, по чомусь. Походжено та поброджено Вороними кіньми. То ж ходила, побродила Журавочка з дітьми (Укр. нар. пісні, І, 1964, 242); Удень люди побачили, що по городах походжено, і ходило щось чуже (Гр. Словник української мови в 11 томах