походження

ПОХО́ДЖЕННЯ, я, с.

1. Належність за народженням до певної національності, класу, місцевості і т. ін.

Він був з хлопського роду і тепер, ставши “паном підмайстром”, дуже стидався свого походження (І. Франко);

Єдність походження, спільна історична доля, територіальне сусідство, мовна спорідненість .. нерозривними узами пов'язують російський і український народи (М. Рильський);

“Гарт” ставить собі завданням об'єднати всіх пролетарських письменників, .. без огляду на їх походження з міста чи села (В. Еллан-Блакитний).

2. Виникнення, утворення, поява чого-небудь як наслідок якихось подій, процесів, явищ і т. ін.

За розробленими нормами доросла людина повинна споживати не менше 50 процентів білка тваринного походження (з наук.-попул. літ.);

Чи про походження землі зайде мова, чи про ті глибокі яруги довкола Григорівки, – про все знає дід Кривенко і про все до ладу може розповісти людям (Д. Бедзик);

Всі ж діти кликали хлопця просто Бициком. Походження прізвиська не збереглося (О. Донченко).

(1) З похо́дження; За похо́дженням хто – який належить за народженням до певної національності, класу і т. ін., походить з певної місцевості тощо.

Потім наспіла доповідь про взаємовідносини філософії і природничих наук – тема, над якою два роки працював один швейцарець німецького походження (Ірина Вільде);

Дворянин з походження, піднісся Пушкін могутнім помахом крил над своїм класом і над своїм часом (М. Рильський);

Солдати-маршовики, походженням українці, приспівували “Гей, вийди, доле, із води” (Ю. Смолич).