походження

ПОХО́ДЖЕННЯ (належність за народженням до певної національності, класу, місцевості тощо), РОДОВІ́Д, РІД, ПОРО́ДА, КРОВ (з означ. — належність за народженням до певної соціальної верстви); ГЕНЕАЛО́ГІЯ (історія роду). Він був з походження француз, і мав козацькі довгі вуса, і очі добрі та ясні (В. Сосюра); Я всіляко намагався вияснити його родовід, та Разуєв ухилявся від відповіді (В. Логвиненко); Анатолій Пилипенко, родом з села Шевченкове на Черкащині, змалку звик до важкої роботи на землі (Ю. Мартич); (Петро:) Я чоловік простої породи, простим і зостануся. Таку мені й жінку треба. Хай не буде вона панею, а буде помішницею (Панас Мирний); Батьків батько був у Лебедині шевцем. Материн батько був у Груні хліборобом. Глибшої генеалогії не довелося мені прослідити (Остап Вишня).

ПОХО́ДЖЕННЯ (виникнення, утворення, поява чогось як наслідок якихось подій, процесів, явищ і т. ін.), ПОСТАННЯ́ рідше, ГЕНЕ́ЗИС книжн., ГЕНЕ́ЗА книжн.; ЕТНОГЕНЕ́З (походження народу); ЕТИМОЛО́ГІЯ (походження слова та його зв'язки з іншими спорідненими словами). В суботу приїде лектор, прочитає про походження світу (Ю. Яновський); Питань походження української мови, власне, кілька. Перше стосується постання української літературної мови (Л. Булаховський); Автор обмежив себе на дослідження генезису "Енеїди" (І. Франко); Генезу поетових образів можна знайти за тими тонкими й характерними запахами, за якими людина, що виросла в лісі, пізнає ялицю, смереку, сосну чи ялівець (з газети); Більшість сучасних дослідників схиляється до думки, що процеси слов'янського етногенезу криються в первісній історії східноєвропейських племен (з журналу).