похітливий
ПОХІТЛИ́ВИЙ, а, е.
Сповнений похоті; хтивий.
Малого зросту, опецькувата, з великими зеленими очима – вона є взірець похітливої жінки (Ю. Яновський);
// Який виражає похіть, у якому відчувається похіть.
Ідуть парами чоловік-жінка, жадібно притулившись одне до одного, і похітливий крізь розмову плеще сміх (А. Головко);
Його пожадливий погляд нетерпляче блукав по дівочому натовпі і раптом зупинився на Наталці, нахабний, похітливий (С. Добровольський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- похітливий — похітли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- похітливий — -а, -е. Сповнений похоті; хтивий. || Який виражає похіть, у якому відчувається похіть. Великий тлумачний словник сучасної мови
- похітливий — Хтивий, ненатля, ненатлий, жагливий, жагучий, пожадливий, палкий, запальний, див. ненаситний, слабострасний Словник чужослів Павло Штепа
- похітливий — ХТИ́ВИЙ (схильний до надмірної чуттєвої насолоди, плотського потягу; який виражає плотський потяг), ПОХІТЛИ́ВИЙ, ПЛОТОЛЮ́БНИЙ, СЛАСНИ́Й, СЛАСТОЛЮ́БНИЙ рідше, ПРІАПІ́ЧНИЙ книжн., заст.; МАСНИ́Й розм., МА́СЛЯНИЙ розм. (який виражає хтивість). Словник синонімів української мови
- похітливий — ПОХІТЛИ́ВИЙ, а, е. Сповнений похоті; хтивий. Малого зросту, опецькувата, з великими зеленими очима — вона є взірець похітливої жінки (Ю. Янов., І, 1958, 173); // Який виражає похіть, у якому відчувається похіть. Словник української мови в 11 томах