похітливий
ХТИ́ВИЙ (схильний до надмірної чуттєвої насолоди, плотського потягу; який виражає плотський потяг), ПОХІТЛИ́ВИЙ, ПЛОТОЛЮ́БНИЙ, СЛАСНИ́Й, СЛАСТОЛЮ́БНИЙ рідше, ПРІАПІ́ЧНИЙ книжн., заст.; МАСНИ́Й розм., МА́СЛЯНИЙ розм. (який виражає хтивість). Почувала (Софія) й почуває себе куртизанкою, потайно хтивою навіть і зараз, у своєму солідному віці (О. Гончар); Губи його весь час цвітуть у сласній, хтивій усмішці (Є. Гуцало); Його пожадливий погляд нетерпляче блукав по дівочому натовпі і раптом зупинився на Наталці, нахабний, похітливий (С. Добровольський); Справді, таку "Людмилу" ризиковано було б залишити наодинці з сластолюбним Чорномором (Ю. Смолич); Масний погляд; — Коли б мені воля, то я б паничів з п'ять до себе прийняла, — сказала товстогуба Пріська, граючи до хлопців масляними очима (Панас Мирний). — Пор. 1. непристо́йний.
Значення в інших словниках
- похітливий — похітли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- похітливий — -а, -е. Сповнений похоті; хтивий. || Який виражає похіть, у якому відчувається похіть. Великий тлумачний словник сучасної мови
- похітливий — Хтивий, ненатля, ненатлий, жагливий, жагучий, пожадливий, палкий, запальний, див. ненаситний, слабострасний Словник чужослів Павло Штепа
- похітливий — ПОХІТЛИ́ВИЙ, а, е. Сповнений похоті; хтивий. Малого зросту, опецькувата, з великими зеленими очима – вона є взірець похітливої жінки (Ю. Яновський); // Який виражає похіть, у якому відчувається похіть. Словник української мови у 20 томах
- похітливий — ПОХІТЛИ́ВИЙ, а, е. Сповнений похоті; хтивий. Малого зросту, опецькувата, з великими зеленими очима — вона є взірець похітливої жінки (Ю. Янов., І, 1958, 173); // Який виражає похіть, у якому відчувається похіть. Словник української мови в 11 томах