поширювати

ПОШИ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПОШИ́РИТИ, рю, риш, док., що.

1. Робити ширшим, більшим за розміром; розширювати.

З давніх-давен працьовиті смерди вирубували дерево, викорчовували товстелезні пні, виривали цупке коріння – поширювали поле (А. Хижняк);

Обличчя йому раптом зблідло, і він став раз у раз поширювати очі (М. Хвильовий).

2. Робити більшим за обсягом, змістом; розвивати.

Нашим поетам слід продовжувати і поширювати благородну перекладацьку діяльність (М. Рильський);

Бажаємо поширити сферу творчості, дохід з видання повертаємо на премії за літературні праці (М. Коцюбинський);

Поширити тираж наших “товстих” журналів – це актуальне завдання в сучасному українському культурному житті (Б. Антоненко-Давидович).

3. на кого – що. Розширити сферу впливу чогось на кого-, що-небудь.

Якщо експеримент удався б, можна було б поширити його на інші землі (Б. Антоненко-Давидович);

Ми поїхали додому, щоб поширити нашу радість на наших братів (І. Кулик).

4. Робити приступним, відомим для багатьох.

Вчений повинен не тільки творити в науці, тісно пов'язаній з практикою, але й пропагувати знання, поширювати їх у масах (з наук.-попул. літ.);

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб (Конституція України).

5. Роздавати або продавати що-небудь багатьом; розповсюджувати.

Поширювати книжки на підприємстві;

Поширювати свої твори.

6. Бути джерелом або носієм запаху.

Машиністка .. топала каблучками по коридору, поширюючи після себе приємний запах гострих духів (Григорій Тютюнник);

І вся ця постать, чудернацька й майже нереальна, зразу поширила круг себе тупий сморід, відчутний навіть в повітрі канцелярії (В. Підмогильний).