поширювати

ПРОПАГУВА́ТИ (глибоко, детально роз'яснювати якісь ідеї, погляди, знання, перев. залучаючи багатьох людей), ПОШИ́РЮВАТИ, ПІДНО́СИТИ, ПРОПОВІ́ДУВАТИ (ПРОПОВІДА́ТИ рідко) (надаючи цим ідеям, знанням особливого значення); ПРОВО́ДИТИ (ПРОВА́ДИТИ) (намагаючися втілити в життя ці ідеї, знання); ПОПУЛЯРИЗУВА́ТИ (звич. наукові знання, надаючи їм популярної форми). Вчений повинен не тільки творити в науці,.. але й пропагувати знання, поширювати їх (з журналу); Чеська література .. підносила ідеї єднання чехів з іншими слов'янськими народами (з журналу); Його дуже вразила темнота того товариства, серед якого він хотів проповідувать свої ідеї (І. Нечуй-Левицький); По всіх освічених сторонах повстали нові філософи, котрі .. проповідали братство всіх народів (М. Драгоманов); Ніяк не могла (Раїса) уявити собі, що той.. семінарист, який, сюсюкаючи, провадив їй ідеї Фейєрбаха, носить тепер камилавку (М. Коцюбинський); Пропагандою свого твору на якийсь час Савка був заполонений цілковито й популяризував книжку з неабиякою турботливістю (Т. Масенко). — Пор. 1. поши́рювати.

ПОШИ́РЮВАТИ (про новини, відомості, поголоски тощо — робити приступним, відомим для багатьох), ШИ́РИТИ, РОЗПОВСЮ́ДЖУВАТИ, РОЗСІВА́ТИ, СІ́ЯТИ перев. книжн., ГОЛОСИ́ТИ діал.; РОЗПУСКА́ТИ, ПЕРЕНО́СИТИ, РОЗНО́СИТИ розм. (перев. чутки, плітки); ПРОПАГУВА́ТИ, ПРОПОВІ́ДУВАТИ, ПРОВО́ДИТИ (ПРОВА́ДИТИ), ПОПУЛЯРИЗУВА́ТИ (глибоко, детально роз'яснювати якісь ідеї, погляди, знання). — Док.: поши́рити, розповсю́дити, розсі́яти, розголоси́ти, розпусти́ти, перенести́, рознести́. Слинько придивлявся до Каргата так, наче то була зовсім не та людина, про яку він стільки знав і чию думку він усі ці дні поширював по заводу (Ю. Шовкопляс); Царські лакузи ширили в Петербурзі чутки, що цар хоче дарувати кріпакам волю і цим виявити свою любов і турботу про них (П. Колесник); Тося і її друзі розповсюджували листівки, надруковані на склографі, на машинці, написані від руки (Ю. Мартич); Буде він малювати портрети, а відтак... будуть у дальшій приязні і під плащем штуки та науки розсівати соціалізм (О. Кобилянська); В цих полях не раз ходив Синиця, Сіяв слово правди для удачі... І здалося: то не шум пшениці — То слова його шумлять гарячі (Я. Шпорта); Рутенців плем'я перед ним (князем) Хилило чола покірно І голосило на весь світ Його славу безмірно (І. Франко); Урядник.. говорив похмуро до селян: — Це тільки внутрішні вороги.. сіють крамолу отаку: розпускають чутки, афішки розкидають (А. Головко); Од того часу, як були побиті козаки, й народ знов опинився в неволі в панів, його кобза не вгамувалась: переносила невольницькі думи од міста до міста, з ярмарку на ярмарок (І. Нечуй-Левицький); Десь ізнадвору, з вулиці, долинали голоси баглайчат, що всій Зачіплянці розносили свою радісну новину: — Лист від тата! (О. Гончар); Ідею, гасло можна і треба пропагувати (В. Еллан); Його дуже вразила темнота того товариства, серед якого він хотів проповідувать свої ідеї (І. Нечуй-Левицький); Ніяк не могла (Раїса) уявити собі, що той.. семінарист, який, сюсюкаючи, провадив їй ідеї Фейєрбаха, носить тепер камилавку (М. Коцюбинський); Пропагандою свого твору.. Савка був заполонений цілковито й популяризував книжку з неабиякою турботливістю (Т. Масенко). — Пор. 1. пропагува́ти.

ПОШИ́РЮВАТИ (бути джерелом або носієм звуку, запаху, що розходиться у просторі), ШИ́РИТИ, РОЗНО́СИТИ, РОЗСТЕЛЯ́ТИ, РОЗПУСКА́ТИ, РОЗСІВА́ТИ, СІ́ЯТИ, РОЗТО́ЧУВАТИ (запах); ПРОКО́ЧУВАТИ, РОЗКО́ЧУВАТИ (звук). — Док.: поши́рити, рознести́, розстели́ти, розпусти́ти, розсі́яти, розточи́ти, прокоти́ти, розкоти́ти. Топала (друкарка) каблучками по коридору, поширюючи після себе приємний запах гострих духів (Григорій Тютюнник); Липа запах медовий ширила (Уляна Кравченко); Вітер без гуку пролітав над селом, ні шуму лісового, ні співів пташиних він не розносив, тихо було (Леся Українка); Степан Васильович тихенько-тихенько розстеляє пісню над пшеницями (М. Стельмах); В кутку біля Валерика сидів, розпускаючи запах карболки, ветлікар Кундзюба (О. Гончар); Полонина оживала: видзвонювала пташиним співом, трембітала, розсівала високі звуки флояри й сопілки (Я. Стецюк); Дзень-дзелень-дзень... Сіють дзвіночки прозорі, а за прудкими ногами коняки пливуть санчата (М. Коцюбинський); Розпалив (кухар) огонь і заходився пекти птицю; вона вже майже спеклась і розточувала навкруги приємний аромат (переклад М. Лукаша); Грають сурми, Барабан бідовий Лунко прокочує Дріб з далини (Л. Первомайський); З озерця з глухим ревінням вирвався водяний стовп. Метнувшись метрів на три вгору, він ляснув шумним водопадом, розкотивши навколо луну (О. Донченко).

РОЗШИ́РЮВАТИ (робити ширшим, більшим за площею), РОЗШИРЯ́ТИ, ПОШИ́РЮВАТИ, РОЗСО́ВУВАТИ. — Док.: розши́рити, поши́рити, розсу́нути. Робітнича Дарниця невпинно розширює свої межі (з газети); Був час, коли й Василя Блаженного деякі мудреці знести хотіли, площу їм, бачиш, забаглося розширяти (О. Гончар); Пізніші ж князі добудовували його (Київ) і поширювали (С. Скляренко); Озеро за ніч добре налигалося води, ще більше розсунуло в нічних сутінках свої береги (М. Томчаній).

РОЗШИ́РЮВАТИ (робити більшим за обсягом, складом, змістом), РОЗШИРЯ́ТИ, ПОШИ́РЮВАТИ, ЗБАГА́ЧУВАТИ. — Док.: розши́рити, поши́рити, збагати́ти. Літературна мова сприйняла з західноукраїнської практики лише те позитивне й конструктивне, що збагачувало й розширювало її лексичний склад (з журналу); Розвиваючи й виховуючи художній смак молодого художника, розширяючи його знання, Сошенко багато розмовляв із Шевченком про мистецтво (з науково-популярної літератури); Українська літературна мова.. набагато поширила свій лексичний фонд (з журналу).