пошта

ПО́ШТА, и, ж.

1. Державна установа, яка здійснює пересилання і доставку адресатам листів, періодичних видань, грошових переказів, посилок і т. ін.

Державна пошта на території України була утворена в другій половині XVII століття (з газ.);

Старий Йосип вимагав у сільради чіткої роботи пошти, веселості та культури в сільському клубі (Д. Бедзик);

// Приміщення, в якому розташовано цю установу.

Нахвалки ті дійшли до пана, і він перестав посилати Андрія на пошту (М. Коцюбинський);

Улянка дійшла до пошти й укинула в скриньку листа (О. Донченко).

2. Те, що пересилається, доставляється поштовою установою.

Вчора не було пошти (М. Коцюбинський);

Прийшла пошта і роботи принесла цілу коробку (Панас Мирний);

Сьогодні тут, на зупинці, батальйон одержав нарешті пошту за кілька днів (О. Гончар);

// Транспорт з поштовими відправленнями.

В горах, на Сімферопольському тракті, пошта два дні стояла в снігу, поки її відкопали (Леся Українка).

3. заст. Перевезення людей, що здійснювалося в дореволюційний час поштовими установами.

Потім взялися за весельця І пригребнули всі від серця, Мовби Еней по пошті плив (І. Котляревський);

// Екіпаж для перевезення людей і поштових відправлень.

Минає тройка поле й ліс; За вітром геть із-під коліс Велика курява летить, – Це пошта здалека біжить (Я. Щоголів).

Відсила́ти (відправля́ти, посила́ти, надсила́ти) / відісла́ти (відпра́вити, посла́ти, надісла́ти) по́штою див. відсила́ти;

(1) Голуби́на по́шта – пересилання кореспонденції поштовими голубами.

[Фауст:] Ти чув про пошту голубину? (М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Гете);

(2) Електро́нна по́шта – популярний сервіс в Інтернеті, що робить можливим обмін даними будь-якого змісту (текстові документи, аудіо-відео файли, архіви, програми).

Через електронну пошту можна отримати послуги інших сервісних мереж (з наук.-попул. літ.);

Після відправлення повідомлення електронною поштою, як правило, у вигляді звичайного тексту, адресат отримує його на свій комп'ютер через деякий період часу, знайомиться з ним у зручний для нього час (з навч. літ.);

Електронна пошта – найдешевший вид зв'язку (з газ.);

(3) Польова́ по́шта – спеціальна служба, яка забезпечує пересилання і доставку кореспонденції військовим і від військових.

З пошти польової буду вік чекати Милого, живого твойого листа! (Ю. Яновський);

Його [листа] згорнули вчетверо і поклали в конверт – без марки, бо на фронт, – і виписали адресу: номер польової пошти (Ю. Смолич).

△ Адре́са електро́нної по́шти <�Електро́нна адре́са> див. адре́са;

(4) Фельд'є́герська по́шта – спосіб зв'язку, який полягав у пересиланні важливих, перев. таємних паперів військовими кур'єрами.

– Від кого лист? – Від товариша Ладнова .. Прийшов з фельд'єгерською поштою (І. Микитенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пошта — по́шта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пошта — (установа) поштамт; (чия) кореспонденція, листування. Словник синонімів Караванського
  3. пошта — [пошта] -тие, д. і м. -т'і Орфоепічний словник української мови
  4. пошта — -и, ж. 1》 Установа, яка здійснює пересилання і доставку адресатам листів, періодичних видань, грошових переказів, посилок і т. ін. || Приміщення, в якому розташовано цю установу. Відсилати по пошті (поштою). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пошта — по́шта 1. тюр. нелегальне переправлення листів, речей із камери до камери (ст) 2. іст. домашня птиця, яку запрошені на весілля надсилали в дарунок як знак про свій прихід: У переддень шлюбу запрошені гості присилати т.зв. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. пошта — по́шта (нім. Post, з італ. posta – зупинка, станція, від лат. postus – поставлений) 1. Один з видів зв’язку загального користування, що провадить пересилання листів, газет, журналів, посилок, грошових переказів. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. пошта — По́шта, -ти, -ті; по́шти, пошт Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. пошта — ПО́ШТА, и, ж. 1. Державна установа, яка здійснює пересилання і доставку адресатам листів, періодичних видань, грошових переказів, посилок і т. ін. Державна пошта на території України була утворена в другій половині XVII століття (Веч. Київ... Словник української мови в 11 томах
  9. пошта — Пошта, -ти ж. 1) Почта, почтовая контора. Греб. 400. Гроші поштою шлють. Г. Барв. 488. 2) Почтовая станція. Г. Барв. 91. Словник української мови Грінченка