пошта
(установа) поштамт; (чия) кореспонденція, листування.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пошта — по́шта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- пошта — [пошта] -тие, д. і м. -т'і Орфоепічний словник української мови
- пошта — -и, ж. 1》 Установа, яка здійснює пересилання і доставку адресатам листів, періодичних видань, грошових переказів, посилок і т. ін. || Приміщення, в якому розташовано цю установу. Відсилати по пошті (поштою). Великий тлумачний словник сучасної мови
- пошта — ПО́ШТА, и, ж. 1. Державна установа, яка здійснює пересилання і доставку адресатам листів, періодичних видань, грошових переказів, посилок і т. ін. Державна пошта на території України була утворена в другій половині XVII століття (з газ. Словник української мови у 20 томах
- пошта — по́шта 1. тюр. нелегальне переправлення листів, речей із камери до камери (ст) 2. іст. домашня птиця, яку запрошені на весілля надсилали в дарунок як знак про свій прихід: У переддень шлюбу запрошені гості присилати т.зв. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- пошта — по́шта (нім. Post, з італ. posta – зупинка, станція, від лат. postus – поставлений) 1. Один з видів зв’язку загального користування, що провадить пересилання листів, газет, журналів, посилок, грошових переказів. Словник іншомовних слів Мельничука
- пошта — По́шта, -ти, -ті; по́шти, пошт Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пошта — ПО́ШТА, и, ж. 1. Державна установа, яка здійснює пересилання і доставку адресатам листів, періодичних видань, грошових переказів, посилок і т. ін. Державна пошта на території України була утворена в другій половині XVII століття (Веч. Київ... Словник української мови в 11 томах
- пошта — Пошта, -ти ж. 1) Почта, почтовая контора. Греб. 400. Гроші поштою шлють. Г. Барв. 488. 2) Почтовая станція. Г. Барв. 91. Словник української мови Грінченка