пояснювати

ПОЯ́СНЮВАТИ, юю, юєш і рідко ПОЯСНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОЯСНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., що і без дод.

1. Розповідаючи про що-небудь, робити його ясним, зрозумілим.

[Подсєкайлов:] Значить, пояснюю: перед нами не просто той берег Дніпра. Перед нами .. той берег долі (О. Довженко);

На фронті не пояснюють, а віддають накази, які треба виконувати (Григорій Тютюнник);

Всім було цікаво, як ведеться хазяйство, що управителі роблять .. Всім пояснили, водили на тік, на обори (М. Коцюбинський);

– А який, скажи мені, смисл у схрещуванні саме рослин різноманітних видів? – спитав Жуков. – Практично ти мені поясни (О. Довженко);

// З'ясовувати комусь ситуацію, розкривати причини якоїсь дії чи явища.

Один із них [комісарів] .. саме пояснював бійцям становище (О. Гончар);

// Витлумачувати слова, поняття і т. ін.

Давано було комусь читати рукопис для того, щоб хтось пояснив деякі незрозумілі слова (гуцульські) (Леся Українка);

Іноді автори (не тільки перекладачі) пояснюють ці невідомі слова безпосередньо в тексті (М. Рильський);

// Добиватися порозуміння з ким-небудь за допомогою жестів, міміки і т. ін.

Румун, усміхаючись, пояснював жестами, що він хоче лише забрати з тачанки своє господарство (О. Гончар);

Дівчата щось поясняли старій на мигах, показували на дім, на село, але все надаремно: стара не розуміла (М. Коцюбинський);

// Розкривати особливість якоїсь речі чи явища, вказуючи на їхні певні ознаки.

Пояснювати всі прикмети цього танка не доводиться (Ю. Яновський);

В першій із них [мисок] лежали розкішні, вогкі й потемнілі від сметани смажені карасі. – Вереміївські! – пояснив Підіпригора (М. Стельмах);

// Викладати матеріал лекції, уроку і т. ін.

Учитель він був вимогливий, пояснював урок чудово (О. Донченко);

// Мотивувати що-небудь.

Старшина пояснював свій промах тим, “що було дуже темно, і до того ж спішив” (О. Гончар);

Плати вийшло дуже мало, але Турковський поясняв се тим, що деякі з комірників давніш поплатили, з другими знов вийшли якісь “непорозуміння” (Леся Українка);

Сахно, звичайно, не надала особливого значення забобонним і безпідставним побоюванням Йонеску, пояснивши їх цілком справедливою нелюбов'ю бідного рибалки до заможного і, очевидно, загарбливого поміщика (Ю. Смолич).

2. Знаходити, розкривати причини, мотиви чого-небудь.

Лікар (дантист) дивується, з чого такі довгі наслідки, і пояснює те загальним станом організму (Леся Українка).

3. Виправдовуватися в чому-небудь.

Він взявся пояснювати.., що вони нічого поганого не зробили (Ю. Смолич);

Хіба тільки пустощами, легковажним своїм хлоп'яцтвом пояснить він і свій сьогоднішній вчинок? (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пояснювати — (робити щось зрозумілішим) роз'яснювати, роз'ясняти, з'ясовувати, тлумачити, втовкмачувати, трактувати, (текст) коментувати. Словник синонімів Полюги
  2. пояснювати — поя́снювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  3. пояснювати — З'ясовувати, роз'яснювати, г. вияснювати; (слова) тлумачити; (лекцію) викладати; (огріх) мотивувати; (невдачу) виправд|ов|увати; р. поясняти. Словник синонімів Караванського
  4. пояснювати — Вияснювати, з'ясовувати, роз'яснювати, роз'ясняти, розтлумачувати, розтовмачувати, розтовкмачувати, розтолковувати, тлумачити Словник синонімів Вусика
  5. пояснювати — -юю, -юєш і рідко поясняти, -яю, -яєш, недок., пояснити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 Розповідаючи про що-небудь, робити його ясним, зрозумілим. || З'ясовувати комусь ситуацію, розкривати причини якоїсь дії чи явища. || Витлумачувати слова, поняття і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. пояснювати — див. коментувати, інтерпретувати, роз'яснювати, товмачити Словник чужослів Павло Штепа
  7. пояснювати — ВИПРАВДО́ВУВАТИСЯ (мотивувати свої вчинки, дії, наводити причини, які дають можливість вибачити), ВИПРА́ВДУВАТИСЯ, ОПРА́ВДУВАТИСЯ, ПОЯ́СНЮВАТИ (ПОЯСНЯ́ТИ), ВИПРАВЛЯ́ТИСЯ рідше. Віктор ішов поруч дівчини, і його рука кілька разів доторкнулася до її руки. Словник синонімів української мови
  8. пояснювати — Поя́снювати, -нюю, -нюєш і поясня́ти, -ня́ю, -ня́єш; поясни́ти, -ясню́, -ясни́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. пояснювати — ПОЯ́СНЮВАТИ, юю, юєш і рідко ПОЯСНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОЯСНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех. 1. Розповідаючи про що-небудь, робити його ясним, зрозумілим. [Подсєкайлов:] Значить, пояснюю: перед нами не просто той берег Дніпра. Перед нами.. Словник української мови в 11 томах