пояснювати

ПОЯ́СНЮВАТИ, юю, юєш і рідко ПОЯСНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОЯСНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех.

1. Розповідаючи про що-небудь, робити його ясним, зрозумілим.

[Подсєкайлов:] Значить, пояснюю: перед нами не просто той берег Дніпра. Перед нами.. той берег долі (Довж., І, 1958, 317);

На фронті не пояснюють, а віддають накази, які треба виконувати (Тют., Вир, 1964, 492);

Всім було цікаво, як ведеться хазяйство, що управителі роблять.. Всім пояснили, водили на тік, на обори (Коцюб., II, 1955, 84);

— А який, скажи мені, смисл у схрещуванні саме рослин різноманітних видів? — спитав Жуков. — Практично ти мені поясни (Довж., І, 1958, 474);

// З’ясовувати комусь ситуацію, розкривати причини якоїсь дії чи явища.

Один із них [комісарів].. саме пояснював бійцям становище (Гончар, II, 1959, 104);

// Витлумачувати слова, поняття і т. ін.

Давано було комусь читати рукопис для того, щоб хтось пояснив деякі незрозумілі слова (гуцульські) (Л. Укр., V, 1956, 417);

Іноді автори (не тільки перекладачі) пояснюють ці невідомі слова безпосередньо в тексті (Рильський, IX, 1962, 61);

// Добиватися порозуміння з ким-небудь за допомогою жестів, міміки і т. ін.

Румун, усміхаючись, пояснював жестами, що він хоче лише забрати з тачанки своє господарство (Гончар, III, 1959, 72);

Дівчата щось поясняли старій на мигах, показували на дім, на село, але все надаремно: стара не розуміла (Коцюб., І, 1955, 289);

// Розкривати особливість якоїсь речі чи явища, вказуючи на їхні певні ознаки.

Пояснювати всі прикмети цього танка не доводиться (Ю. Янов., І, 1954, 51);

В першій із них [мисок] лежали розкішні, вогкі й потемнілі від сметани смажені карасі. — Вереміївські! — пояснив Підіпригора (Стельмах, II, 1962, 62);

// Викладати матеріал лекції, уроку і т. ін.

Учитель він був вимогливий, пояснював урок чудово (Донч., V, 1957, 427);

// Мотивувати що-небудь.

Старшина пояснював свій промах тим, «що було дуже темно, і до того ж спішив» (Гончар, III, 1959, 188);

Плати вийшло дуже мало, але Турковський поясняв се тим, що деякі з комірників давніш поплатили, з другими знов вийшли якісь «непорозуміння» (Л. Укр., III, 1952, 513);

Сахно, звичайно, не надала особливого значення забобонним і безпідставним побоюванням Йонеску, пояснивши їх цілком справедливою нелюбов’ю бідного рибалки до заможного і, очевидно, загарбливого поміщика (Смолич, І, 1958, 49).

2. Знаходити, розкривати причини, мотиви чого-небудь.

Лікар (дантист) дивується, з чого такі довгі наслідки, і пояснює те загальним станом організму (Л. Укр., V, 1956, 339);

Природу негативних явищ, які показані в романі А. Головка, ще в 1919 році глибоко пояснив В. І. Ленін (Не ілюстрація.., 1967, 171).

3. Виправдовуватися в чому-небудь.

Він взявся пояснювати.., що вони нічого поганого не зробили (Смолич, І, 1958, 53);

Хіба тільки пустощами, легковажним своїм хлоп’яцтвом пояснить він і свій сьогоднішній вчинок? (Гончар, Тронка, 1963, 243).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пояснювати — (робити щось зрозумілішим) роз'яснювати, роз'ясняти, з'ясовувати, тлумачити, втовкмачувати, трактувати, (текст) коментувати. Словник синонімів Полюги
  2. пояснювати — поя́снювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  3. пояснювати — З'ясовувати, роз'яснювати, г. вияснювати; (слова) тлумачити; (лекцію) викладати; (огріх) мотивувати; (невдачу) виправд|ов|увати; р. поясняти. Словник синонімів Караванського
  4. пояснювати — Вияснювати, з'ясовувати, роз'яснювати, роз'ясняти, розтлумачувати, розтовмачувати, розтовкмачувати, розтолковувати, тлумачити Словник синонімів Вусика
  5. пояснювати — -юю, -юєш і рідко поясняти, -яю, -яєш, недок., пояснити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 Розповідаючи про що-небудь, робити його ясним, зрозумілим. || З'ясовувати комусь ситуацію, розкривати причини якоїсь дії чи явища. || Витлумачувати слова, поняття і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. пояснювати — див. коментувати, інтерпретувати, роз'яснювати, товмачити Словник чужослів Павло Штепа
  7. пояснювати — ПОЯ́СНЮВАТИ, юю, юєш і рідко ПОЯСНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОЯСНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., що і без дод. 1. Розповідаючи про що-небудь, робити його ясним, зрозумілим. [Подсєкайлов:] Значить, пояснюю: перед нами не просто той берег Дніпра. Перед нами .. Словник української мови у 20 томах
  8. пояснювати — ВИПРАВДО́ВУВАТИСЯ (мотивувати свої вчинки, дії, наводити причини, які дають можливість вибачити), ВИПРА́ВДУВАТИСЯ, ОПРА́ВДУВАТИСЯ, ПОЯ́СНЮВАТИ (ПОЯСНЯ́ТИ), ВИПРАВЛЯ́ТИСЯ рідше. Віктор ішов поруч дівчини, і його рука кілька разів доторкнулася до її руки. Словник синонімів української мови
  9. пояснювати — Поя́снювати, -нюю, -нюєш і поясня́ти, -ня́ю, -ня́єш; поясни́ти, -ясню́, -ясни́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)