поясок

ПОЯСО́К, ска́, ч.

1. Те саме, що по́яс 1.

Здійняв з себе ремінний поясок, прив'язав його корові до рога (Л. Мартович);

На ньому була чорна бархатна толстовка з таким же пояском (О. Гончар);

Широкий лаковий поясок туго стягував тонку талію (М. Руденко);

// Смуга тканини, яка пришивається до верхньої частини спідниці, штанів.

Берова куртка на грудях і на спині настовбурчилась, а поясок штанів з'їхав аж на самі сидні (П. Колесник).

2. Зменш. до по́яс 3.

Андрій пішов з горбка вниз, де видно поясок дороги і далі село (Ю. Яновський);

Шлях майже непомітно перейшов у таку ж рівну широку вулицю. Замість тинів на ній правили густі, старанно підстрижені пояски жовтої акації (В. Минко).

3. Смужка або виступ, що відіграє роль прикраси на чому-небудь.

Одні руки скручували зубчасті качалки в шишки, другі ліпили голуби.., вирізували зубчиками пояски на вершок короваю (І. Нечуй-Левицький);

Полумиски зверху обведені брунатними поясками (М. Стельмах);

У яскраві, звичайно сині тони фарбують .. окремі пояски та інші архітектурні деталі печей (з наук.-попул. літ.).

4. Серединна частина якоїсь деталі.

Новатор запропонував подовжені робочі частини пуансонів і поясків матриць (з газ.).

(1) Під поясо́к – який підперізується (про одяг).

Двоє інших були зодягнуті по-робітничому, але святково: в одного під піджаком сорочка українська, вишита, в другого – руська, під поясок (Ю. Смолич).

◇ Вхопи́тися на пояски́ див. ухо́плюватися;

На пояски́ вхопи́тися див. ухо́плюватися;

(2) По Мару́син поясо́к, жарт. – до смужки на келихові, чарці, склянці і т. ін; трохи неповний.

Випий по Марусин поясок (прислів'я).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me