поясок

ПОЯСО́К, ска́, ч.

1. Те саме, що по́яс 1.

Здійняв з себе ремінний поясок, прив’язав його корові до рога (Март., Тв., 1954, 249);

На ньому була чорна бархатна толстовка з таким же пояском (Гончар, IV, 1960, 52);

Широкий лаковий поясок туго стягував тонку талію (Руд., Остання шабля, 1959, 30);

// Смуга тканини, яка пришивається до верхньої частини спідниці, штанів.

Берова куртка на грудях і на спині настовбурчилась, а поясок штанів з’їхав аж на самі сидні (Кол., На фронті.., 1959, 51).

Під поясо́к — який підперізується (про одяг).

Двоє інших були зодягнуті по-робітничому, але святково: в одного під піджаком сорочка українська, вишита, в другого — руська, під поясок (Смолич, Мир.., 1958, 51).

◊ Затяга́ти (затя́гувати, затягти,́ затягну́ти) пояски́ див. затяга́ти¹;

На пояски́ вхопи́тися — почати боротися, обхопивши один одного руками за талію.

Бриль з Боженком вхопилися «на пояски» і почали валити один одного з ніг (Смолич, Мир.., 1958, 67).

2. Зменш. до по́яс 3.

Андрій пішов з горбка вниз, де видно поясок дороги і далі село (Ю. Янов., IV, 1959, 10);

Шлях майже непомітно перейшов у таку ж рівну широку вулицю. Замість тинів на ній правили густі, старанно підстрижені пояски жовтої акації (Минко, Ясні зорі, 1951, 14).

3. Смужка або виступ, що відіграє роль прикраси на чому-небудь.

Одні руки скручували зубчасті качалки в шишки, другі ліпили голуби.., вирізували зубчиками пояски на вершок короваю (Н.-Лев., III, 1956, 73);

Полумиски зверху обведені брунатними поясками (Стельмах, Хліб.., 1959, 86);

У яскраві, звичайно сині тони фарбують.. окремі пояски та інші архітектурні деталі печей (Жилий буд. колгоспника, 1956, 121).

◊ По Мару́син поясо́к — по смужку, нанесену на поверхні чарки при її вінцях.

4. Серединна частина якоїсь деталі.

Новатор запропонував подовжені робочі частини пуансонів і поясків матриць (Роб. газ., 4.I 1966, 2).