1. Фразеологічний словник української мови

поясок

вхопи́тися на пояски́. Почати боротися. Сміх покотив гуртком “політиків”, а Бриль з Боженком вхопилися “на пояски” і почали валити один одного з ніг (Ю. Смолич).

підтя́гувати (стя́гувати, затя́гувати і т. ін.) / підтягти́ (стягти́, затягти́ і т. ін.) па́ски (па́сок, ремінці́, очкурі́, пояски́ і т. ін.). Бути напівголодним, недоїдати. Ти в армії був на всьому готовому, а ми паски підтягували (С. Чорнобривець); — Люди довго підтягували ремінці, на картках перебивалися, і якщо вони витворюють зараз собі .. культ .. шлунка,— то невже ти їх станеш осуждати (осуджувати) за це? (О. Гончар); Гітлер нікому не давав вільно дихати. Він усе підпорядковував війні .. Німці тільки й знали, що затягували пояски дедалі тугіше (П. Загребельний).

по Мару́син поясо́к, жарт. До смужки на келихові, чарці, склянці і т. ін; трохи неповний. Випий по Марусин поясок (Укр.. присл..).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поясок — поясо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. поясок — -ска, ч. 1》 Те саме, що пояс 1). || Смуга тканини, яка пришивається до верхньої частини спідниці, штанів. 2》 Зменш. до пояс 3). 3》 Смужка або виступ, що відіграє роль прикраси на чому-небудь. 4》 Серединна частина якоїсь деталі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поясок — ПОЯСО́К, ска́, ч. 1. Те саме, що по́яс 1. Здійняв з себе ремінний поясок, прив'язав його корові до рога (Л. Мартович); На ньому була чорна бархатна толстовка з таким же пояском (О. Гончар); Широкий лаковий поясок туго стягував тонку талію (М. Словник української мови у 20 томах
  4. поясок — ПО́ЯС (шкіряна, матер'яна, плетена тощо довга смуга для підперізування одягу в стані), ПА́СОК, ПАС, ПОЯСО́К, ПОЯСИ́НА розм., ОПА́СОК діал.; РЕ́МІНЬ (шкіряний); РЕМІНЕ́ЦЬ (вузький шкіряний); ЧЕ́РЕС заст. Словник синонімів української мови
  5. поясок — Поясо́к, -ска́; -ски́, -скі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. поясок — ПОЯСО́К, ска́, ч. 1. Те саме, що по́яс 1. Здійняв з себе ремінний поясок, прив’язав його корові до рога (Март., Тв., 1954, 249); На ньому була чорна бархатна толстовка з таким же пояском (Гончар, IV, 1960, 52)... Словник української мови в 11 томах
  7. поясок — Архітектурний облом, трохи ширший за поличку. Архітектура і монументальне мистецтво
  8. поясок — Поясок, -ска м. 1) ум. отъ пояс. 2) Мѣсто связки пучка камыша, употребляемаго для котця. Браун. 15. 3) Карнизъ (на печкѣ). Лебед. у. 4) Въ плужномъ лемехѣ: поперечная набойка съ лѣвой стороны. Вас. 199. 5) Поперечная круговая линія на рисункѣ писанки. Словник української мови Грінченка