поїдати

ї́сти (поїда́ти, же́рти, пожира́ти і т. ін.) очи́ма (о́ком). 1. кого. Невідривно, пильно дивитися на кого-небудь, виявляючи при цьому певні почуття (любові, неприязні, ненависті і т. ін.). Парубки мовчки одійшли.., стали один проти одного, схрестили похмурі погляди.— Кажи, що маєш,— Дзвонар їсть очима Щербину і мимоволі стискає кулаки (М. Стельмах); І знайшли царю дівчину з іорданських берегів, Прехорошу, мов картину, Цар її очима їв (С. Чорнобривець); — Уже всі помітили, як заспіваєш, він стає сам не свій. Очима тебе їсть (В. Речмедін); — Стань, Олесю! Вона раптово зупинилася, дивуючись з його забаганки, а він поїдав її очима (М. Ю. Тарновський); — Він мене буде .. брати за руки,— думала Балабушиха, жеручи Гануша очима (І. Нечуй-Левицький). 2. кого—що. Дуже уважно, з великим інтересом, відданістю розглядати кого-, що-небудь, стежити за ким-небудь. Емене так і їла очима провідника. А він, круто упершись рукою в бік, випинав золотом шиті груди (М. Коцюбинський); Урядник порівнявся, придержав коня, пригнувся до людей. — Ви нічого не знаходили сьогодні? — їсть очима і Мар’яна, і Матвія (М. Стельмах); Захекані від бігу, ми спинились поодаль, зачудованими очима буквально їли і небачену машину, і панів (В. Минко); Комісар не зводив з Уляни водяних очей, Грабовський шепотів на вухо йому переклад і так само жер її очима (О. Довженко); Виявилося, що він (фельдфебель) уміє хвацько стукати закаблуками, в одну мить ховати свою люльку в кишеню шинелі, викидати вперед руку, пожирати очима начальство (П. Загребельний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поїдати — поїда́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поїдати — Їсти, з'їдати, споживати, с. жерти, пожирати; ФР. харчуватися, годуватися; (іржею) роз'їдати; (вогнем) поглинати; (поїдом) гризти, точити; (очима) свердлити. Словник синонімів Караванського
  3. поїдати — -аю, -аєш, недок., поїсти, -їм, -їси; наказ. сп. поїж; док. 1》 перех. Їсти що-небудь, споживати їжу. || чого. Споживати певну кількість чого-небудь. || тільки док., без додатка. Прийняти їжу. || тільки недок. З'їдаючи, винищувати (про птахів, комах і... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поїдати — ПОЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОЇ́СТИ, ї́м, їси́; наказ. сп. пої́ж; док. 1. що. Їсти що-небудь, споживати їжу. – Ні, ти в мене не хазяйка-таки! – О, ти мудрий хазяїн!.. Словник української мови у 20 томах
  5. поїдати — ДОКОРЯ́ТИ кому, розм. кого (виражати своє незадоволення комусь з певного приводу, звинувачувати когось у чомусь), ДОРІКА́ТИ, ЗАКИДА́ТИ кому що, КОРИ́ТИ кого, КАРТА́ТИ кого, ГА́НИТИ кого, ВИГОВО́РЮВАТИ кому, ВІДЧИ́ТУВАТИ кого, ВИЧИ́ТУВАТИ... Словник синонімів української мови
  6. поїдати — Поїда́ти, -да́ю, -да́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. поїдати — ПОЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОЇ́СТИ, ї́м, їси́; наказ. сп. пої́ж; док. 1. перех. Їсти що-небудь, споживати їжу. — Ні, ти в мене не хазяйка-таки! — О, ти мудрий хазяїн!.. Словник української мови в 11 томах
  8. поїдати — Поїда́ти, -да́ю, -єш сов. в. поїсти, -ї́м, -їси, гл. Поѣдать, поѣсть, съѣдать, съѣсть; пожирать; уничтожать, уничтожить. Його врожай голодний поїдає. К. Іов. 11. Каже (вовк): «Отепер я вас поїм». Рудч. Ск. І. 7. Зілля сухе огонь поїда. Полт. г. Словник української мови Грінченка