прабабин
ПРАБА́БИН, а, е.
Прикм. до праба́ба; належний прабабі.
Садок волав до неба поламаними руками, по ньому пройшли танки, затоптуючи в землю любисток, м'яту, кущ прабабиної калини (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прабабин — праба́бин прикметник Орфографічний словник української мови
- прабабин — -а, -е. Прикм. до прабаба; належний прабабі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прабабин — ПРАБА́БИН, а, е. Прикм. до праба́ба; належний прабабі. Садок волав до неба поламаними руками, по ньому пройшли танки, затоптуючи в землю любисток, м’яту, кущ прабабиної калини (Ю. Янов., Мир, 1956, 6). Словник української мови в 11 томах