прабабин

праба́бин

-а, -е.

Прикм. до прабаба; належний прабабі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прабабин — праба́бин прикметник Орфографічний словник української мови
  2. прабабин — ПРАБА́БИН, а, е. Прикм. до праба́ба; належний прабабі. Садок волав до неба поламаними руками, по ньому пройшли танки, затоптуючи в землю любисток, м'яту, кущ прабабиної калини (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
  3. прабабин — ПРАБА́БИН, а, е. Прикм. до праба́ба; належний прабабі. Садок волав до неба поламаними руками, по ньому пройшли танки, затоптуючи в землю любисток, м’яту, кущ прабабиної калини (Ю. Янов., Мир, 1956, 6). Словник української мови в 11 томах