правдолюбний
ПРАВДОЛЮ́БНИЙ, а, е.
Який любить правду, бореться за неї, шукає справедливості.
Бо ж не було чоловіка, хто був би, як він, правдолюбний (М. Зеров).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- правдолюбний — правдолю́бний прикметник Орфографічний словник української мови
- правдолюбний — -а, -е. Який любить правду, бореться за неї, шукає справедливості. Великий тлумачний словник сучасної мови
- правдолюбний — ПРАВДОЛЮ́БНИЙ, а, е. Який любить правду, бореться за неї, шукає справедливості. Бо ж не було чоловіка, хто був би, як він, правдолюбний (Зеров, Вибр., 1966, 309). Словник української мови в 11 томах