правителька
ПРАВИ́ТЕЛЬКА, и, ж.
Жін. до прави́тель 1.
Щедрою рукою самовладна правителька Росії [Катерина II] розсипала державну казну (С. Добровольський);
Якась клопітна думка, видно, настирливо турбувала правительку монастиря (І. Микитенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- правителька — прави́телька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- правителька — -и. Жін. до правитель 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- правителька — ПРАВИ́ТЕЛЬКА, и, ж. Жін. до прави́тель 1. Щедрою рукою самовладна правителька Росії [Катерина II] розсипала державну казну (Добр., Очак. розмир, 1965, 178); Якась клопітна думка, видно, настирливо турбувала правительку монастиря (Мик., II, 1957, 348). Словник української мови в 11 томах